Я люблю, я люблю коли осінь,
Як вгорі пролунало «курли»,
Коли жінка кохання ще просить…
А мужчини ще справжні орли…
Я люблю, як цвітуть хризантеми,
А тумани з димами сплелись.
Коли осінь створила Едеми,
Коли з клена летить жовтий лист.
Я радію, як «бабине літо»
Так летить, як пташині ключі,
Коли вітер густі хмари витре,
Як вночі не кричать пугачі.
Я люблю, я люблю коли осінь,
Вона пройде – зима, і – весна.
Осінь спокою в Бога попросить,
Відспіває усе… Тишина…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845791
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.08.2019
автор: Віталій Назарук