Осінній перший дощ... І наче
Нема ні смутку, ні війни...
І бідна мати не заплаче
Над тим, хто землю боронив,
Хто не повернеться ніколи,
Неначе сонячне тепло...
Немов одквітла матіола,
Цей споконвічний епілог,
Прописаний каламом долі,
Квітчає небо пелюстка-
ми... Перший дощ, осінньо-кволий,
Сльозою матері стіка...
© Copyright: Серго Сокольник, 2019
Св. №119082108904
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845769
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.08.2019
автор: Серго Сокольник