В моїм дворі щоліта,-
квітуче розмаїття,
від цього розмаїття
зникає лихоліття...
Зникає лихоліття
і болі всі зникають...
Дерев всіх верховіття
під сонечком дрімають...
В моєму розмаїтті
квітують різні квіти,
буває й самоцвіття
серед усіх тих квітів...
З декоративних квітів
є соняхів суцвіття...
Лікують бува квіти
вже не одне століття...
В живому розмаїтті
зростали мої діти...
Як соняхів суцвіття,
зросли й онуки-квіти...
Багате розмаїття,
бо квітів є багато,
уже багатоліття,
в дворі побіля хати...
Уже сорокаліття
живу я у цій хаті,
й восьмидесятиліття
тут буду святкувати...
Не зникне розмаїття
допоки тут живу я...
Дасть Бог і до століття,
можливо дотягну я...
А як мене не стане,
не знаю, що тут буде...
Та я надіюсь квіти
посіють інші люди...
Я вірю, що й без мене,
тут буде розмаїття,
буятиме напевне
ще не одне століття...
В моїм дворі щоліта,
квітує розмаїття,
мене це розмаїття,
вертає в малоліття...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845722
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.08.2019
автор: геометрія