Так часто доля б'є,
Розчавлює до болю,
У душу нам плює,
Нектаром скверні поїть.
Полином обливає
І терням колить нас,
У прірву лиш штовхає,
О ,невблаганний час!
Та все ж на зло її
Ми сили не втрачаєм,
З любов'ю йдем у світ
І зло перемагаєм!
Бо істину просту
Потрібно пам'ятати:
Не рий яму комусь,
В ній сам будеш страждати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845653
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.08.2019
автор: Haluna2