[color="#13486e"]Не стрибай на останню сходинку
Поїздів, що тебе не ждуть.
Не цілуй її теплу родимку,
Коли вечір дрижить, як ртуть.
Коли дощ - за гріхи і по́милки,
А у скло б’ється сивий птах.
Не наважуйся навіть подумки -
Не цілуй її просто так.
Тане в мареві все незді́йснене:
очі, губи, помад сліди.
Йди - не згадуй про справжнє, істинне -
Від цілунків, кохань, біди.
[/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845616
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.08.2019
автор: Стах Розсоха