Гово́рять: «Муза до всіх ходить»
І лиш до мене йде « Музун».
Прийде́ і часто за ніс водить,
Як по брудній воді Нептун.
А я ж то хочу кудись в поле,
Ромашки ніжно де цвітуть.
І вже, десь там, собі на волі
Дивитись як вони ростуть.
І як пливуть по небу хмарки,
В долині вітер гомонить,
Як зустрічає жайвір ранки..
Але «Музун» мені велить:
Пройти тернистії дороги,
Що в ліс, у хащі, заведуть,
Зібрати в серці всі тривоги,
Що не дають мені заснуть.
Сиджу тихесенько в покорі
І пишу все, що він велить,
А ніч іде - я бачу зорі
І помале́ньку час летить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845576
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2019
автор: Ольга Калина