Ти маєш те, про що хтось лише мріяв,
Свободою ти дихаєш й живеш.
Зерно колись ще прадід твій посіяв,
Ти ж бережи допоки не помреш.
Ти знаєш, внучку, що були Майдани,
Другий із кров’ю, де лягли брати.
На них були розірвані кайдани,
Здається, що досягнуто мети.
Проте ще ні…Тічня ще набігає,
Що запустив із півночі сусід.
Поки жива, вона в житті мішає,
Нам згуртувати український рід.
Дозріємо - візьмемося за розум,
Чужинцям роздамо їх паспорти.
То на ракеті, не якимсь там возом,
Своєї досягнемо ми мети.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845391
Рубрика: Нарис
дата надходження 18.08.2019
автор: Віталій Назарук