Сплітаю слова в павутину
Із жовто-блакитних ниток.
Сиджу по ночах у каміна,
Поки не скінчиться клубок.
У рими сплітаю куплети,
В’яжу між собою слова.
В’яжу, бо так роблять поети,
Щоб мова вкраїнська жила.
Щоб той, хто впаде в павутину
Свій край назавжди полюбив.
Всім серцем люблю Україну,
Шевченко у котрій творив.
Його павутина пророча,
Немає обмежень границь,
Як мова вкраїнська, співоча,
А скільки у ній таємниць.
Сиджу і плету павутину,
Як плів волелюбний Тарас.
Всім серцем люблю Україну,
Плету,
Щоб дух до свободи не гас.
17.08.2019 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845349
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.08.2019
автор: Східний