Чому так часто маски одягаєм
І не показуєм своє лице?
У них так зручно і ми не страждаєм,
Ніщо нас не болить і не пече.
У масках тих ми свої ролі граєм,
І любимо, і ненавидимо у них,
І навіть їх ніколи не знімаєм,
Яке ж буде лице без них?
У зморшках і життєвих шрамах?
У сивині, яка лягає на чоло?
А, може, і в сльозах і в ранах?!
Не хоче цього бачити ніхто...
Отож є вихід: маска все сховає,
Але спитайте, що скаже душа?
Вона волає, маску роздирає,
Їй треба волі , волі для життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845339
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.08.2019
автор: Haluna2