Добро і світло незримо сіються в душі

Добро  і  світло  незримо  сіються  в  душі.
Це  так  важливо,  коли  молитви  як  легкі  вірші.
Ніщо  так  не  хвилює  благодаттю  як  любов.
І  вже  з    надією  в  мені  не  просто  сльози  й  кров.

Господи,    милість  і  мудрість  Твої  джерельні!
Господи,  п'ю  не  відкривши  і  грішні  вуста!
Господи,  слався  во  вік!    Сльози  благословенні...  
Крізь  всю  інакшість  -    не  одна,  не  одна...

Чорна  дорога  смутку  і  крику  поза  плечима,
Її  пройти  було  не  легко,  дивно...  а  проте:
Дивлюсь  на  світ  уже  інакшими  очима.
Любов,  яка  паросток  від  болю,  та  лиш  так  й  живе!  

Господи,  дай  розквітнути    їй  не  зламавшись...  
Милість  для  серця  дай  і  душу  мою  стережи...
Ти  Єдин  з  мого  серця  читав  усе,  все  бачив.
Слався  во  вік  Господь!  ...    грішну    мене  бережи.
квітень  2019

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845229
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.08.2019
автор: Яна Бім