Нічка опустилася – тайна скрізь краси,
А я все розчісую бороду й вуси
Чи ти вийдеш, милая – мамі не кажи,
Боюсь, обскубе мені бороду й вуси.
Може повернутися додому назад…
Чогось моє серденько б’ється невпопад.
Я до тебе милая, сам не свій бреду
Шкода буде вуса й пишну бороду.
Як же мені хочеться голос твій почуть
Та до свого серденька швидше пригорнуть,
Як згадаю мамочку – серце в п’ятах десь,
Бо вже потолочені гречка та овес…
Нема сили мучитись – у собі носить,
Приплетусь до матері руку попросить
Нехай зважить нашії щирі почуття
Ми ж начнемо вкупочці новеє життя.
Краще жить безвусим та без бороди,
Тоді буде серденько на місці завжди…
Квітнуть - наливаються гречка і овес!
Зібрався у радості рід вже наш увесь!
В.Ф. -14.08.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844995
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 14.08.2019
автор: Веселенька Дачниця