Торік сьогодні було сонячно і жарко.
День той красивим, неповторним був.
А Тобі як, його зовсім не жалько?
Що дуже швидко Ти його забув.
Проходив він повільно, лиш під вечір
Гарячий зной повільно мов, спадав.
Ти підійшов, торкнув мене за плечі
І ніжно, нашвидку, поцілував.
А потім вже зустрілись наші очі.
Вони про щось домовились, мабуть.
А далі – неповторна святість ночі.
Хіба ж те можна швидко так забуть?
В вікно нам місяць поглядав грайливо,
Із зір вечірніх павутину плів.
Ти пам»ятаєш, як було красиво?
Удвох у Всесвіті.. без зайвих слів.
Лише обійми, ніжні поцілунки.
І ніч кохання… літня ніч без сну.
Були тоді то – Долі подарунки
А що тепер? Я так і не збагну
12.08.2019 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844854
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 12.08.2019
автор: Валентина Рубан