Дівчинка в парку збирає каштани,
Сонячні струни бринять золоті.
Все відбулось, але ніби не з нами,
Ніби в чужому житті.
Ніби про все це читала у віршах,
Бачила в дзеркалі власне лице –
Дівчинка вирости хоче скоріше
І фантазує про це.
Мрії далекі і ваблять, і манять.
Час - наче човен пливе по ріці.
Що залишилось мені? Тільки пам’ять
І кілька каштанів в руці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844783
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.08.2019
автор: Олена Ольшанська