Не збулося те, у що вірила,
Душа стала, мов неприкаяна.
Чи може замало мріяла,
Чи мрія якась неправильна?
Чи хтось в небесах собі бавиться,
Кому які блага відправити?
І як же до цього ставитись:
Змиритись чи далі прагнути?
Усе, що стається - до кращого ...
Забути б ті мрії нездійснені,
Спуститись назад до сущого,
Бо крила і так обпалені.
Парує горнятко із кавою,
Ковток ... огортає чарами ...
Вертаються мрії лавою ...
І знову літаю між хмарами.
© Зоряна Кіндратишин
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844777
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.08.2019
автор: Зоряна Кіндратишин