В поле волошкове забрели думки.
Визначитись треба: так, чи навпаки?
Згода чи відмова – вирішить ця мить.
Щемно лиш на серці: зранене, болить!
В поле волошкове сонечко зайшло.
Мрії довгожданій зцілило крило.
Хвилями накрило море почуттів,
Бо душі торкнулось кілька теплих слів.
В поле волошкове вітер їх приніс:
Довго добирався, через сад та ліс!
Пісню заспівали знову солов'ї!
ЖАдані надії справдились мої.
В поле волошкове знов ведуть сліди:
Волошковий погляд в серці назавжди.
Волошкове небо – буде все гаразд!
Волошкові мрії - наш зірковий час!
Виправдає доля за страждання нас.
11.08.2019
© Copyright: Виктория 75, 2019
Свидетельство о публикации №119081200120
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844762
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.08.2019
автор: Вікторія Лимар