Глибоко… Туго… Вплітає у вирій

Глибоко...  Туго...  Вплітає  у  вирій
Неба  вагітна  блакить.
Офіра  богам  готується  нині,
Ватра  багряна  горить.

Заплющують  очі  старі  королі,
Забувши  набридлі  молитви.
У  полі  снуються  кролі,
Минаючи  звивисті  вирви.

Курю  у  кулак,  сиджу  на  нулі,
Пишучи  вірші  коханці.
Так  болю  багато  на  грішній  землі,
Та  за  щастя  прокинутись  вранці.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844751
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.08.2019
автор: Олександр Подвишенний