І чому це так? Скажіть. Щось наш Тишечко лежить.
Гладять всі йому животик і голівочку, і хвостик. Та
невже він захворів? Муркотить щось. Нема слів.
Ось дали йому сметанки. Не схотів. Потім ще при-
несли рибки. Він не з'їв.І ковбаска дуже смачна на та-
рілочці лежить. Що ж із Тишком нам робить?..
Стали ми спостерігати. Коли вийшли всі із хати,
ковбасу він взяв у лапи. Ось просунув в двері ніс.
Ковбасу Бровку поніс. Той Бровко (вже кожен знає) від
півня Тишка захищає!
І чому це так? Скажіть. Тепер Тишко знов лежить.
Якби вмів він говорити, то усе б нам розказав. А то
вміє малий Тишко говорити тільки "Няв!" А я можу все
сказати і матусі своїй й тату. Вже навчився. Я умію!
Навіть Тишка розумію.
Насварив учора півня, а Бровка я похвалив. Став ве-
селим малий Тишко. Більше так він не хворів.
Разом з Тишком ми ходили, ковбасу Бровку носили. Пі-
вень, бачу я, не тужить. Вже з Бровком і з Тишком дру-
жить. Веселіше стало жить.
Добре, як вміють дружить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844722
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.08.2019
автор: Надія Башинська