Двома стежками бігла моя доля,
І кожна з них гірчила полином.
Одна – відома, інша – невідома,
Здавалась ненастояним вином.
Стежки ті об’єднали перевесла,
На мир надію в себе уплели,
Стрічаю з нею зими я і весни,
Благаю світ, щоб жив той без війни.
Лечу вже над осінніми стежками,
Зима волосся снігом замела,
Вони ж удаль біжать, мов утікають –
Перевіряють міць мого крила.
21.07.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844679
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.08.2019
автор: Ганна Верес