Над полем золотого жита
Зірки розсіяли вогні.
Останні дні лишились літа,
Вже видно осінь у вікні.
Та ще квітують в лузі трави,
І річка плещеться, не спить.
Нічні тривожать лиш заграви,
І десь далеко грім гримить.
Повіяв вітер. Прохолода
Спекоту денну прогнала.
А там гримить, а там негода,
В повітрі чується гроза.
Помалу зорі загасають,
Ховає місяць ріг кривий.
Птахи замовкли, не співають,
Батіг б’є ближче золотий.
10.08.2019 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844639
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.08.2019
автор: Східний