Яка негода! Дощ стоїть стіною.
Пориви вітру підмітають місто.
Туман крокує хресною ходою
Й на місці його сліду стає чисто.
Імла,
Пуста і вільна від метафор й змісту -
Займається живим вогнем Перуна.
Покірний друг - безсмертний, семиструнний,
В стихії, непідвладній товариству,
Стенографує.
Імла
Ковтнула дім, мене, й напівхмільна,
Наївшись вдосталь, далі побрела.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844544
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.08.2019
автор: vero.ronica