Пишна, буйна, соковита,
Сонячним теплом полита-
Моя абрикоса.
Була пиляна і бита...
Та стоїть знов гордовито.
Зеленоволоса!
Її смарагдове листя
(Дощик вимив особисто)
Віт не покидають!
...Уже всі дерева голі,
А сніжинки захололІ
Коси прикрашають!
Зачекає весну й літо,
Зацвіте несамовито-
Моя абрикоса!
І в хвилину одкровення,
Я дала її імення-
"Зеленії Коси!"
09.08.2019р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844510
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.08.2019
автор: НАСТУРЦІЯ