Розмазали дощі серпневе небо,
Сузір’я Лева дивиться з небес.
Крадеться осінь, десь подівся щебет,
Лиш краплі б’ють по барабанах плес.
Достигли вже грушки червонобокі,
Тяжіє гроном стиглий виноград.
В садах лиш оси додають неспокій,
Роблять своє і в цьому знають лад.
Дивлюсь калина вже почервоніла,
Жоржини загорілися вогнем.
Моя кохана ще не посивіла,
Осіння доля й любу не мине.
Я свою осінь, як дарунок стріну.
Весняний настрій буде на душі.
Та час настане я також полину
У небеса, з яких ідуть дощі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844499
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 09.08.2019
автор: Віталій Назарук