Не давай своїх сил неважливим словам,
Нездійсненим не мучай себе до нестями
Бо те, що просто нав’язане нам
Наповнить серце твоє страхами.
Не неси груз чужий, наче скарб ти украв -
Поцілунки й обійми - твої перли жадані.
Не даруй себе всього буденності справ,
Щоб залишився час тиші й коханню.
Послухав мої повчання – й забудь -
Я просто хотіла, щоб хтось… невідомо…
Стрепенувся, прозрівши ту чортову суть
І на мить зі мною став невагомим.
© Олена Зінченко 08.08.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844395
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.08.2019
автор: Zinthenko Olena