Зазирнула у вікно метеликом…

Біля  тину  мальвова  хурделиця
Розкидає  ніжні  пелюстки.
Оксамитом  чорнобривці  стеляться,
Ваблять  п'янко  запахом  терпким.

Рівними  лягли  роки  покосами.
У  лугах  згубилися  сліди.
Полягли  тумани  верболозами.
Ніби  марево  пам'яті  дим.

Зазирнула  у  вікно  метеликом
Доля  і  майнула  у  світи.
Відсіяли  в  кришталевім  келиху
Миті,  впали  сяйвом  золотим.

Шурхіт  крил  осінніх  поміж  хмарами.
Перевесло  зв'яже  теплі  дні.
І  потонуть  у  бездоннім  мареві
Сльози  літа  -  роси  на  стерні...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844087
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.08.2019
автор: Тамара Шкіндер