Кораблі

Якщо  ви  подивитесь  із  висоти  польоту,
Давнє  місто  відлетівши,  мов  листочок  від  гіллі,
Його  рідна  сірість  буде  щемко  вас  колоти,
І  кудись  нестимуть  спокій  суму  кораблі.

Якщо  ви  лишень  поглянете  задумливо  на  небо,
На  яскраве  небо  із  похмурої  і  чорної  землі,
Ви  відчуєте  що  вам  нічого  більше  вже  не  треба,
Тільки  хмари,  що  пливуть  немов  ескадри  кораблів.

І  якщо  насмілитесь  покинути  розпечені  асфальти,
Вам  пташки  співатимуть  в  невидимій  далі,
І  тоді  ваші  уявні  фантастичні  кіпри  й  мальти,
В  нереальних  хвилях  заколишуть  мрії-кораблі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844054
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.08.2019
автор: Вячеслав Кондратюк