Ми стін кляшторних твердь, - понад віки!
Цеглина кожна випалена часом.
Минатиме навколо фільм-роки...
І тільки ми,- залишимось стояти...
Напише хтось на стінах тих мурал...
Зливові віхи не зітруть нізащо!
Так кожен з нас, - відчинить свій портал...
І тільки так, по-трохи, стане краще...
В турботі серця хтось насадить парк,
щоб прадідам-дубам була опора...
І хоч за кадром знов збігає кадр...
Та завтра зйомка розпочнеться нова!
04.08.2019р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844023
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.08.2019
автор: Іванюк Ірина