У букіністиці набрів я на книжку Едуарда Асадова. Тоненьку, в 32 сторіночки. Хтось свого часу умикнув її... У ній красуються чонильні штампи і номери Центральної бібліотеки міста Тореза... Умикнув, напевно, тому, що, прочитавши її, не утримався... На останніх (технічних) її сторінках гарячково почав писати лист своїй коханій... Він, ця невідома мені людина, пояснювався... У своїй неправоті, помилці... " Я б ніколи, - дозволю процитувати фрагмент листа (І.С.) - не написав тобі цю сповідь, якби ти була так далеко від мене..."
Ось так, велика сила поетичного слова...
І вічна слава перебуватиме доброті таланту дійсного поета Едуарда Асадова... Читайте, друзі, ВЕЛИЧНІ ВІРШІ!!!
"...Когда мне встречается в людях дурное,
То долгое время я верить стараюсь,
Что это скорее всего — напускное,
Что это — случайность, и я ошибаюсь..." Э.Асадов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843994
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.08.2019
автор: Сумирний