… а ти уся у ластовинні
і знаю ти чита думки
і через це очата дивні
твої стурбовані й сумні
ти донька сонця й праонука
Ярила – бога щедроти
веселки встелять хай дорогу
у світі сеї самоти
ти вірна всім чистим джерелам
і хай весна живе в душі
а я піду, де чорне небо
готує грози та вітри
бо я стихія до води
а ти – вогонь, що серце гріє
ми боремось проти біди
нехай вона ущент зотліє
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843962
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.08.2019
автор: Андре Ільєн*