За вікном – літо. А ще скопана грядка, на якій посадили кабачки. Поруч ростуть помідори. Біля них щойно поставили миску із високими краями і наповнили її водою для поливу.
Через город чимчикує великий рудий кіт прямісінько до скопаної грядки. Новий предмет його зацікавив. Певно від води повіяло прохолодою. Кіт зіп’явся на задні лапи, передніми учепився за край посудини і дотягнувся до води. Насолода! Кіт довго і жадібно пив прохолодну воду. Закінчивши водопій, він пішов до порожньої теплої грядки і почав вилизувати шерсть із наміром влаштуватися на земляному пляжі надовго. Але щось кота налякало і він вирішив відійти в зарості вишняку.
Якщо щось робиш, то завжди може знайтися той, хто за вікном спостерігає, особливо, якщо зайшов на чужу територію, і байдуже, що кіт вважає все навколо своїм.
Поки не зробив капості – просто уважно дивляться. А якщо зробить, то будуть діяти так, як вважатимуть необхідним. Спостерігачі, а не кіт.
2.08.2019-3.08.2019.
Світлина автора.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843883
Рубрика: Нарис
дата надходження 03.08.2019
автор: Светлана Борщ