Озеро, котре я бачу з вікна,
Каже мені: "Ти все ще одна?
Ходи до мене, лиши свій Фейсбук,
Від ніг обцілую тебе до рук.
Покинь вже писати вірші й романи.
Рахувати на серці рубці та рани.
Прийди, допоки тримаю квоту,
Вимию з тебе всяку гидоту.
Візьму в обійми пристрасно, тісно.
Якщо захочеш цього ти, звісно,
Не погордуєш сьогодні мною.
Зважуйся, чуєш? Не будь дурною".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843760
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2019
автор: Крилата (Любов Пікас)