Спокійно на серці та легко – в гармонії розум
З чуттями, що імпульси шлють дощовим переливом.
Теплінням емоцій і мрій повноводдям щаслива
Душа, що коханню складає погожості оди.
Любов віддзеркалює дію ранкового сонця -
Наснагу дає, а натомість нічого не просить,
Що стиснений містить в собі макрокосмосу простір,
І світ щосекундно рятує від нападів ночі.
На паросток перший подібна з безмовного ґрунту,
Любов - почуття, що є хлібом натхнення насущним:
Вона не черствіє, не судить, не заздрить, не сушить.
Це подих опісля грози, без оков, повногрудий.
Тремтінням взивається щемним душевних мелодій,
Що кличуть реальність до краю солодких ілюзій,
Крильми обдаровує світлими. Темінь й байдужість
Політ розтинає -
І сонце над обрієм сходить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843687
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.08.2019
автор: Серафима Пант