Нам сумнів стане пеклом потобіччя,
де кожен сам шукає правоти.
і справжніх істин, тільки от не вічно,
годинник все із юністю на ти...
ми можемо казати, що ми разом,
от тільки сумнів раз у раз росте.
з думок терпких кайданами зав/яже,
тендітне завтра, що вже нічиє...
бо почуття не роблять із нас в/язнів...
лиш ми самі, почуй мене, почуй...
в туманах невідомості так страшно,
бо пекло сумнів, вірою зруйнуй...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843637
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.07.2019
автор: Квітка))