Та це не доля країни

Вже  знеможена  історія  народу,  як  життя  і  честь  людини.
Має  героїчні,  трагічні,  щасливі  і  злополучні  сторінки.
Українці  бідують  на  власній  землі,  та  це  не  доля  країни.
Нами  тут  все  відчуте,  пережите.  За  майбутнє  тривожать  думки.

Гірко  згадувать  ,  що  відбулось,  неможливо  скинути  спомин  з  плечей.
Дні  і  ночі  не  вщухає  у  нашій  державі  ця  невтримна  війна.
Думка  журлива,  схвильована  скрипка  та  стогнуть  давно  денні  речі.
Тільки  десь  у  тиші  дзвони  плачуть,  а  в  серці  обірвалася  струна.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843503
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.07.2019
автор: Маг Грінчук