текли сльозинки по лиці
прозорі, кришталево-чисті
додолу капали, а на руці
зібрались, наче у намисті
В намисті цім усе життя:
Тривога, смуток чи кохання
Краплинка віри в майбуття
І ще провини і зізнання
Нехай від радості течуть
Як спогад збережу в долонці
А ті, із сумом що впадуть,
Миттєво висохнуть на сонці
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843478
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.07.2019
автор: закохана у небо2