розтанути між небом й водним плесом,
Мов вітер, почуватись безтілесно,
Сягнути неосяжне. Серця весла
Окрилюють торканнями до хвиль
Надій та мрій.
Попорався Господь над небозводом –
Безмежною ввижається свобода,
Коли горішню синь й блакитні води
Поєднує в цілунку горизонт.
Душевний борт
Шукає неземні меридіани
Між точок із бажанням полум’яним
Любові стати світлими бруньками
І визріти у сяяння маршрут
Для тих, що суть
Польоту без обмежень розуміють,
Що обрієм свою не крають мрію,
Що серцем відчувають теплу хвилю,
Й, не знаючи довжин, широт, висот,
У ритмі серця ген за горизонт
Ведуть свій корабель
Для того, щоб
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843447
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.07.2019
автор: Серафима Пант