Минуле парує, патріарх медицини Авіценна казав:
"У кожного лікаря є три знаряддя - слово, рослина і ніж."
Немає представника зеленого світу, щоб його він не знав.
А десь на далекій паралелі землі жили русалки раніш...
Тепер легендою стали вони. Знання - загублений початок.
І парубок Василь з блакитними очима був свідком тих років.
Він зрадив русалці, за що і став кентаріусом наслідком чар.
У васильку вогник живе з тієї пори молодих голосів.
Немов маленькі шматочки чарівної, небесної блакиті
На Землю впали та розсіялися сині яскраві волошки.
Не голосна їх краса. Колір глибокий прагне спокою в світі.
Глибини прозорі так зупиняють погляд людини холодний.
Та звеселяють душу, наче сплітаються тим чаклунським вінцем.
Плетуть вінки дівчата до свята і щодня мов з рослин Хірона
І волошкові квіти, як оберіг здається їм завжди вінцем
А промінь золотом рясним на невгасимому синьому лоні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843355
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.07.2019
автор: Маг Грінчук