Я знову в Лесинім саду,
Іду знайомими стежками,
Збираю рими на ходу,
Їх губить Муза тут роками.
Місцинка рідна і свята,
Садиба всіх стрічає мило.
Панує тиша й доброта,
І слова невмируща сила!
Вдихаю запахи троянд,
Липневим дощиком умитих.
Душа окрилилась моя…
Якби ж то мить цю зупинити!
Гойдає яблука вітрець,
Налиті і червонобокі.
Створив невидимий Митець
Красу, котра милує око!
Я тут натхненням причащусь,
Нап’юсь блаженної любові.
Не раз думками повернусь,
Хай проростуть зерном у слові!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843328
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.07.2019
автор: Ніна-Марія