Хтось колись говорив тобі світлі повісті?
В місті де пахне асфальтом немає ніжності.
В міста, де жовкне листя, немає совісті
В місті пече вогонь і бракує свіжості.
Хтось колись обіймав тебе так нестримано?
Хтось колись шепотів тобі теплим подихом?
І чи хтось прикрашав твою спину крилами?
Срібно-білими, наче в янгола с посохом.
Ти ніколи не мріяв що раптом колись опинишся
У гарячих обіймах, що гріють тебе від осені
І в місті, де жовкне листя, чомусь зупинишся
І зі спекою в серці пройдешся ногами босими.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=84327
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.07.2008
автор: Оля Купренко