Робимо ми за кругом - круг,
У життєвій круговерті...
Доки є в нас мрії й рух,-
Ми не можемо померти...
Має кожен з нас свій рід,
Й не чекає ніхто смерті,
Діти й внуки - це наш цвіт,
Цілі вірні в нас й конкретні...
Все життя ми спішимо,
Непомітно час минає,
Як умієм живемо,
Де кінець ніхто не знає...
Світлі ранки, теплі дні,-
Кличуть нас в нові дороги,
Ми співаємо пісні,
Повертаючись додому...
І в дорозі, і в сім"ї,-
Здобуваємо щось нове,
Забуваємо в путі,
До матусь часом дороги...
Та бувають ночі й дні,-
І похмурі, і холодні...
Та ми в горі і в журі,-
Залишаємося горді...
Все долаємо в путі-
Негаразди й перепони...
І не думаєм тоді,
Що життя в нас неповторне...
А роки, як журавлі,-
Відлітають, відлітають,
І сивіють матері,
І старіють, і вмирають...
Десь вони тоді пливуть
В невідомій круговерті...
До могил їх діти йдуть,
Матері для них безсмертні...
Знов за кругом-котить круг,
Як у космосі планети,
Вічний і безсмертний рух,
У безмежній круговерті...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843255
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 27.07.2019
автор: геометрія