А тиша - наша.
Не буди її
ні словом,
закоріненим у пустку,
Ні думкою,
що вирветься у ніч
і всіється туманом диким густо.
Це наша тиша –
слухай і мовчи.
Читай удари серця аритмічні…
Від щастя
подаровано ключі -
іх щедро нам
обом підносить вічність…
Нехай любов у серці розцвіте,
піднявшись
на тонких, високих стеблах...
Усе, що там народиться –
святе.
Не треба слів.
Не треба слів.
Не треба…
2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843118
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.07.2019
автор: Сонячна Принцеса