На канікули в село
Мати сина споряджає:
Три футболки,кілька шортів
У рюкзак йому складає.
- Не забудь айфон узяти,-
Мати сину все торочить, -
А то будеш нудьгувати
Й бабу з дідом заморочиш.
Баба рада - внук приїхав,
Все сусідам вихваляє,
Хлопець біга без угаву
Інтернет усе шукає.
То залізе на драбину,
Баба в сльози і голосить:
- Не дай Боже обірвешся!
- Злазь, дитятко, дід же просить!
За півдня так знервувалась,
На обід його гукає.
На стіл виставила страви -
Чого тут тільки немає!
Онук страву покуштує,
І тарілку відставляє,
Пальцем в скельце клаца,клаца,
Що він там ото шукає?
Баба просить:"Скуштуй качку,
Чи вареничок в сметані!"
Онук наче і не чує,
Тиця пальцем по екрані.
Баба знову обізвалась:
- З'їж, дитино, пиріжечок,
Чи нарізати ковбаски
І нажарити яєчок?
Внук підняв на бабу очі
І так жалісно питає:
- Ви скажіть мені, бабусю,
Чи вай фаю в Вас немає?
- Ой, мій любий, не варила,
Я про страву цю не знаю.
Завтра вранці приготую,
Як у доньки розпитаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842961
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.07.2019
автор: Світлана Воскресенська