Підберу нитки в сільмазі,
Візьму біле полотно.
І при сильному морозі,
Все що мріяв я давно
Сяду тихо вишивати.
Враз картина оживе…
Будуть вдома міцно спати,
Поки сонце не зійде.
Нитка клалася до нитки,
Шилась золотом земля,
Місяць, зорі в небі виткав,
Мак червоний на полях.
Вишивалися узори:
Разом груші і сливки.
Вишивалось синє море,
Вишивалось залюбки.
Вишив я коней на лузі,
Крила дав комусь –літай!
Ще колись можливо, друзі,
Вишию наш «РІДНОКРАй».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842902
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.07.2019
автор: Віталій Назарук