Мені наснився дивний сон:
цвіли сади життя одвічні.
У твій потрапила полон,
а понад нами - ніч магічна.
Твій голос – весняни́й ручай.
Мій порятунок, а чи згуба?
Не приручай.
Не приручай.
Не приручай, якщо не любиш.
То, може, був не просто сон,
а те, що станеться вже скоро?
Два серця бились в унісон
і розквітало сонце в горах…
Любові лагідна рука –
Благословить, заколиха́є…
Не відпускай.
Не відпускай.
Не відпускай, якщо кохаєш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842800
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2019
автор: Сонячна Принцеса