І навіть дощ ходу призупинив
і у траві стояв ногами босими…
Твої долоні, вісники весни,
дарують світлу казку диво-осені.
У листячку, що тулиться до ніг,
чиєсь чекання пахне так нестримано.
А десь у серці, на самому дні,
ще досі я молюся твоїм іменем…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842604
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2019
автор: Сонячна Принцеса