Згадались руки дорогі,
Що ніжно так ласкають,
Такі тендітні і легкі,
До себе пригортають.
То пахнуть теплим молоком,
То хлібом, щойно з печі,
Або рум'яним пиріжком,
З повидлом, для малечі.
Усе уміють руки ті,
Завжди вони в роботі ,
Як не готують на плиті,
То миють при суботі.
Може із сапкою вони
На грядці щось копають,
А бо ж синок порвав штани,
Відразу зашивають.
А може донечки малі
Косички захотіли ,
Ті руки втомлені такі
І це робити вміли.
Вони і в горі і в добрі
Пригорнуть вас до себе,
Бо ви їм завжди дорогі
І ви їм завжди треба.
Цілуйте діти руки ті,
Пошарпані роками,
Та вічно лагідні й святі.
Вони такі лиш в мами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842364
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.07.2019
автор: Іван Мотрюк