Пролітають деньки літа-літечка,
Просівають думки через ситечка...
Дні погожі стають, як і нічечки,..
а думки знов снують, хоч без крилечок...
Що носили мене колись в радості,
і було все земне в вищій якості...
Чи то залп, чи салют чую здалечку,
журавлів переліт прийде зраночку...
У душі щось щемить, що безкрила я,
Лиш думками летіть зможу з ними я...
Давно юність моя десь за хмарами,
зрілість теж відійшла, вкрита чарами...
А мені полетіть знову хочеться,
у вухах щось дзвенить, що не можеться...
Хочу я зрозуміть, що ж це діється:
-Небеса підкажіть, дуже прошу я...
Та мовчать небеса, лише хмуряться,
їхня диво - краса, та й не журиться...
І буває ще ніч вкрита зорями...
Другорядна то річ, що з хворобами...
Що зазнала сповна щастя й горя я,
і моя сивина є, й любов моя...
Не рахую деньки літа - літечка,
Мої мрії й думки вкриті пір"ячком...
Укриваю деньки я тим пір"ячком,
щоб зігріть сторінки внукам й діточкам...
І за них я молюсь, й прошу доленьку,
й до землі я клонюсь за їх воленьку...
І щоб воленька їх не туманилась,
а єднала усіх, та все парами...
І щоб їм всім жилось вільно й лагідно,
Щоб любилось й збулось,що задумано...
Щоб усі їх деньки були літнії,
А всі мрії й думки, зрілі й вічнії...
Щоб жили повсякчас у любові всі,
і було все гаразд на землі й в сім"ї...
Назбираю зерна повні жмені я,
і засію сповна, в них любов моя
Ось тоді буду я вже спокійная,
а любов вся моя літом всіяна...
Осінь йде поспіша, наближається,
Та мені ще вона усміхається...
А за нею зима непривітная,
І холодна, й німа, й непідзвітная...
Я її не боюсь, бо ж стара вже я,
та і їй підкорюсь, де ж подінусь я...
Пролітають деньки літа з мріями,
і нові сторінки вкриті квітами...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842363
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.07.2019
автор: геометрія