Втомлений день догорає мов свіча
І останній промінь сонечка згасає.
Лебедем ,відлетів липень вдаля
Місяць ,на троні серпень зустрічає.
Добрий вечір ,вам небо і земля!
Доброї ночі-Місяцю ,ясні зорі!
Освітіть,стежечку у квітучі поля
Де сяє небокрай зорі вечорові.
Циганка ніч квітне зореквітом
Вабить ,манить на берег Дністра
Місяць ,маяк випромінює світло
де шепочуть ,як хвилі моря хліба.
В мереживі,сяйв -зоряного неба
Сузір'я,відзеркалює красу
Падає,зірка на щастя для мене
впіймати, у долоні мить золоту.
А я біжу,у серпневі ночі...
Босоногим дівчам у буйні жита.
Збираю, урожай скарби найдорожчі
Що народила ,-матінка земля.
М Чайківчанка.
2016 07 30
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842354
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 18.07.2019
автор: Чайківчанка