Весь світ хай спиниться на мить,
Коли звертаєш погляд свій на мене,
І хай в очах ясних блистить,
Жар-полум'я твоє шалене.
Ці очі не забуть ніколи,
Мов два смарагди дивляться на світ,
Добра й краси у них доволі,
Любові й ласки видно слід.
Чар-сила незбагненна в них блукає,
Що владно й легко зваблює людей,
Невидимим магнітом наче притягає,
Бездонна глибина твоїх очей.
У неї з радістю пірнув би я,
І в тій красі відразу розчинивсь,
На дно саме би опустився,
Й навіки там і залишивсь
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842305
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.07.2019
автор: Олег Сизий