Якби підвелися ми здолу,
У лісі б велике щось здохло.
Та замість ведмедя чи лося
Не здохло щось, а завелося.
Стрибками великими скаче
Подоба напівкенгуряча.
А ікла страшні, півметрові
Усіх залишають без крові.
Огидна потвора без шерсті,
А справа її — кролежерство.
Беззахисні котики й киці!
Прямує вампір до столиці.
Не здохне, назад не поверне.
Велике у лісі — безсмертне.
А може, це ми напівдикі
І очі у страху великі?
Іржавіє щастя підкова.
Приспала цей світ колискова.
Чудовиська родяться стрімко,
Бо розум приспав Со́нько-Дрі́мко.
Де зброя — ломака чи швабра?
На Київ іде ЧУПАКАБРА!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842225
Рубрика:
дата надходження 17.07.2019
автор: Гнат Меренков