До літа осінь якось завітала в гості
Посеред липня в холодних дощах,
Щоб подивитись, а чи всього вдосталь
Вродило на полях, городах, у садах,
А на гостинець принесла всім сирість
Від чого стало прохолодно по ночах,
І, проявивши свою божу милість,
Зійшла на спраглу землю у дощах,
Які пройшлися по достиглій ниві шумно,
На кілька днів спинивши всі жнива,
Але позеленіло навкруги усе безумно,
Й трава, яка поблякла, знову ожива.
Літо всміхнулося крізь хмари з сонцем
І пригостило осінь промінням й теплом,
Від чого та зібралась швидко похапцем
Й за хмари відлетіла, змахнувши нам крилом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842178
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 16.07.2019
автор: Павло Коваленко